доволокти
Смотреть что такое "доволокти" в других словарях:
доволокти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
доволоктися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ДОВЛЕКАТЬ — ДОВЛЕКАТЬ, довлечь, ся, доволакивать, доволокать; доволочить, доволочь, доволокти; ся. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ДОВОЛАКИВАТЬ — или доволокать, довлекать; доволочить или доволочь, доволокти, довлечь что, кого, до чего, куда, дотаскивать, приволакивать куда, к месту, либо | переволакивать все; кончить работу. Через силу доволок ноги. Доволакиваю старость свою. ся, ·возвр.… … Толковый словарь Даля
доволікати — а/ю, а/єш, недок., доволокти/, очу/, оче/ш; мин. ч. доволі/к, доволокла/, доволокло/ і доволочи/ти, очу/, о/чиш, док., перех. Волочучи, доставляти кого , що небудь до якогось місця. || розм. З великими труднощами вести кого небудь або нести що… … Український тлумачний словник
доволікатися — а/юся, а/єшся, недок., доволокти/ся, очу/ся, о/чешся; мин. ч. доволі/кся, доволокла/ся, доволокло/ся; док., розм. Важко, з труднощами доходити до кого , чого небудь; дотягуватися … Український тлумачний словник
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови
довлечи — влечу, влечеш, Пр. Доволокти, дотянутись до якоїсь мети … Словник лемківскої говірки
